Масовані атаки РФ не зламають Україну, але можуть зробити життя нестерпним, - The Economist

Вранці 15 червня українці прокинулися під вибухи, які були спричинені останнім ударом Росії. Тоді країна-агресор залучила 611 дронів та 70 ракет, основним напрямком став Київ. Про це пише The Economist. 

"Стародавній комплекс Печерської Лаври, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнав удару, який місцева влада схарактеризувала як прямий. В інших регіонах головними цілями, судячи з усього, були військово-промислові об’єкти та енергетична інфраструктура, але, як завжди, деякі ракети влучили у житлові будинки. Було уражено вісім житлових будинків. У Києві загинуло щонайменше п’ятеро людей, а три десятки отримали поранення", - нагадують журналісти.

Водночас у Харкові загинуло пʼять рятувальників внаслідок навмисного "подвійного удару".

Ескалація повітряної війни

"Посилення повітряної війни є частково відображенням зростаючих труднощів Росії на землі. З кінця 2025 року українські сили, очолювані дронами, вбивають і завдають серйозних поранень російським солдатам швидше, ніж Кремль може їх набирати, сповільнюючи їхнє просування до повзучого темпу або, в деяких випадках, навіть дещо змінюючи його на зворотний. Майже патову ситуацію змушує центр тяжіння війни зміщуватися з окопів у бік заводів і ліній постачання, що знаходяться за ними. Кожна сторона реагує, використовуючи ті засоби, які має", - пояснює видання. 

Своєю чергою, як йдеться у матеріалі, Україна надала пріоритет асиметричній кампанії з використанням дронів середньої дальності, що спричинило дефіцит бензину в анексованому Криму. 

"Росія, зі свого боку, просто почала ще інтенсивніше й жорстокіше бомбардувати українські міста. Її цілі не лише військові, а й психологічні: підірвати моральний дух місцевих жителів та впевненість іноземних союзників у тому, що Україна здатна захистити себе. Наприкінці травня МЗС Росії закликало дипломатів покинути Київ. Поки що ніхто цього не зробив", - акцентує The Economist.

Навантаження на українську ППО

Водночас для українських захисників, які збивають ворожі цілі, такі ночі стають все напруженішими.

"Це ніби бути воротарем, який одночасно відбиває десять м’ячів. У тебе лише дві руки й дві ноги, і ти не розумієш, як ти це переживеш", - сказав один з офіцерів.

Своєю чергою Україна перетворила брак ракет на свою перевагу, перейшовши до масових атак з використанням простіших дронів та крилатих ракет.

"Вона досягла успіху в нальотах безпілотників на великі відстані, вражаючи цілі в глибині території Росії. Вона поставила Володимира Путіна в незручне становище, завдавши ударів по порту Санкт-Петербурга під час його щорічного економічного форуму там на початку червня", - нагадали у публікації.

Проблеми виробництва ракет в Україні

Україна прагне до виробництва ракет, однак найскладнішим у цьому може виявитися фінансування серійного виробництва. 

"Не можна сьогодні виготовляти лопати, а завтра - ракети. Україна має ракетну школу, але наша технологія стоїть на місці вже 40 років", - зауважив колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко.

Крім того, Україна готується до появи нового покоління "Шахеді" з реактивним двигуном, побудованих на базі китайських двигунів, які з жовтня становитимуть 80% парку.

"Нові дрони літають занадто швидко для сучасних перехоплювачів, що значно ускладнить завдання українським протиповітряним силам. Великі міста України чекають ще більші руйнування. Історія показує, що це не зламає рішучість країни. Але може зробити життя справді нестерпним", - попереджає The Economist.