Один удар зсунув усі плани Росії щодо "Рассвета": експерт пояснив, що сталося

Український удар по космічному центру "Прогрес" у Самарі, де збирають ракети-носії для запуску супутників угруповання "Рассвет", зсунув терміни реалізації російської програми. Водночас говорити про її провал поки зарано. Про це в коментарі УНІАН заявив колишній радник голови Державного космічного агентства України, експерт, який донедавна відповідав у космічному відомстві за напрям аналізу та прогнозування космічної діяльності, Андрій Колесник.

Він зазначив, що першу партію супутників запустили наприкінці березня 2026 року. Вони переважно досягли висоти трохи більше 500 кілометрів, хоча спочатку йшлося про 800 км. За його словами, один супутник із цієї партії зійшов з орбіти й згорів у верхніх шарах атмосфери, а ще кілька не змогли піднятися на заплановану висоту, однак усе ще можуть працювати.

"Першочергові плани росіян передбачали висоту близько 800 км. Але після того, як компанію "Бюро 1440", яка спочатку була приватною, "рейдонили" спецслужби РФ, плани, ймовірно, змінилися і супутники вирішили використовувати на тій самій висоті, що й Starlink, тобто трохи більше 500 км. Перша партія досягла цієї висоти й почала готуватися до експлуатації - тестувати обладнання", - розповів експерт.

Він додав, що другу партію російських супутників запустили 19 липня, і хоча відтоді минуло майже півтора місяця, більшість із них піднялися лише до висоти 330–340 км. За його словами, не виключено, що всі апарати другої партії поки залишаються там і, можливо, тестують свою апаратуру для роботи саме на цій висоті.

Росіяни вже відстають від графіка запусків супутників "Рассвет"

Колесник зазначив, що після запуску першої партії планували щомісяця виводити на орбіту по 16 супутників, проте наступний запуск відбувся лише більш ніж через три місяці. За його словами, відтоді знову минуло півтора місяця, але третю партію досі не запустили.

Експерт не виключає, що росіяни можуть експериментувати, а розробники поки тестують обладнання для роботи на певній висоті.

"Чим більша висота, тим менше потрібно супутників, щоб покрити ту чи іншу територію. Тобто якщо йдеться про 800 км, то їх знадобилося б набагато менше, ніж на висоті 500 км. У Маска майже 11 тисяч супутників, але в Росії й не стоїть завдання глобального покриття. Приватна компанія хотіла покрити територію Росії, а тепер у росіян уже ідея фікс - покрити територію України, щоб через ці супутники в режимі реального часу можна було наводити повітряні та морські засоби ураження на будь-яку точку на території України. Тому, ймовірно, вони змінили плани й висоту розгортання і зараз тестують нижчі орбіти, щоб передавати відео в режимі реального часу з найкращою якістю", - зазначив Колесник.

При цьому він наголосив, що поки зарано говорити про провал програми.

"Я б не став казати, що ця програма зазнала краху або близька до цього. Потрібно проаналізувати майбутні запуски третьої і навіть четвертої партій, бо лише тоді можна буде говорити про тенденції", - додав експерт.

Українські удари ще більше сплутали плани росіян із "Рассветом"

Колесник наголосив, що для України позитивним є те, що росіяни поки лише проводять тестування. Навіть якщо вони почнуть вводити цю систему в експлуатацію, це відбуватиметься не так швидко, як планувалося, тому Україна матиме більше часу, щоб знайти додаткові засоби протидії.

Він зазначив, що ураження українською ракетою космічного центру "Прогрес" у Самарі, де збирають ракети-носії, які виводять ці супутники на орбіту, пригальмувало програму. За його словами, йдеться про удари по унікальному обладнанню, яке важко або взагалі неможливо відтворити.

"Зараз у них обмежена кількість готових ракет-носіїв. Уже було два запуски ракети "Союз-2.1б" саме для виведення партій "Рассвету"", - сказав Колесник.

За його словами, якби росіяни вийшли на заплановані темпи - щомісяця запускали по 16 супутників, - то вже навесні 2027 року могли б мати до 140 апаратів.

"Зараз ми бачимо, що третя партія також затримується, тому й терміни розгортання та ефективного використання цієї системи будуть зсуватися. Поки йдеться лише про експериментальну роботу, адже для нормального функціонування системи потрібні ще й відповідні термінали", - пояснив експерт.

Він нагадав, що термінали Starlink компактні й легкі та можуть розміщуватися як на повітряних, так і на морських суднах. За його словами, водночас термінали "Рассвета" наразі громіздкі й важать близько 15 кг.

"І якщо для морських катерів їх ще можна використовувати, то на малих повітряних засобах це буде проблематично", - сказав експерт.

Колесник також підкреслив, що не можна виключати, що росіяни вже зможуть використовувати нову систему під час польотів, однак поки це відбуватиметься в межах тестування, а не масового застосування.

"Поки що йдеться про віддалену перспективу. Лише після запуску четвертої партії супутників можна буде говорити конкретніше про можливість їх використання під час нальотів на територію України", - додав він.

Ураження ракетно-космічного центру "Прогрес"

Як повідомляв УНІАН, у ніч на 15 серпня підрозділи Сил оборони уразили ракетно-космічний центр (РКЦ) "Прогрес" у Самарі.

У генштабі ЗСУ зазначили, що зафіксовано влучання в ціль з подальшою пожежею на території об'єкту.

РКЦ "Прогрес" – одне з ключових підприємств ракетно-космічної промисловості РФ, що виробляє ракети-носії сімейства "Союз". Відзначається, щ саме вони використовуються для виведення на орбіту російських космічних апаратів військового, розвідувального та зв’язкового призначення.

"Союз-2.1б" залучається до розгортання російського супутникового угруповання "Рассвет" – системи широкосмугового супутникового зв’язку, яку Росія позиціонує як аналог Starlink.

Також РКЦ "Прогрес" виробляє космічні апарати дистанційного зондування Землі, які ворог використовує з розвідувальною метою.