Трамп дозволив Україні бити по тіньовому флоту Росії – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа дозволила Україні завдавати ударів по так званому тіньовому флоту Росії, який використовується для експорту нафти в обхід санкцій. За даними ЗМІ, це рішення стало частиною ширшої зміни підходу Вашингтона до українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі та було реалізоване наприкінці 2024 року.

Про це йдеться в публікації американського видання The Atlantic, яке поспілкувалося з українськими та американськими посадовцями, обізнаними з перебігом подій. Видання наводить слова колишнього міністра інфраструктури України Олександра Кубракова та джерел у Службі безпеки України, які підтвердили зміну правил застосування сили щодо цивільних суден, залучених до транспортування російської нафти.

За інформацією The Atlantic, ще у 2023 році українські спецслужби суворо дотримувалися правила не атакувати цивільні судна під іноземними прапорами, навіть якщо вони перевозили російську нафту. Олександр Кубраков згадує випадок у серпні 2023 року, коли українські морські дрони виявили великий нафтовий танкер поблизу Новоросійська.

Він розповів, що тоді відмовив у дозволі на удар після з’ясування, що судно не мало російського прапора. “Це було б піратство. Ми так не працюємо“, – пояснив він співрозмовникам видання.

Перші удари

Ситуація змінилася наприкінці листопада 2025 року, коли за два тижні сталися вибухи на п’яти нафтових танкерах, пов’язаних із тіньовим флотом Росії. Частина атак відбулася поблизу українських берегів у Чорному морі, інші – біля узбережжя Туреччини та Західної Африки.

У СБУ підтвердили відповідальність за три удари поблизу України та відмовилися коментувати атаки в інших районах, зазначивши лише, що метою є скорочення нафтодоларових доходів російського бюджету.

За даними The Atlantic, удари по тіньовому флоту збіглися в часі з новою дипломатичною ініціативою США щодо припинення війни. Приблизно за тиждень до першої атаки адміністрація Дональда Трампа запропонувала Україні 28-пунктовий мирний план, який містив низку вимог, вигідних Росії. Президент Володимир Зеленський відмовився приймати ці умови в первинному вигляді, після чого українська сторона почала добиватися їх пом’якшення на переговорах із Вашингтоном.

На тлі цього тиску Київ, як зазначає видання, вирішив продемонструвати свої військові можливості та важелі впливу.

Реакція Кремля

Президент Росії Володимир Путін публічно відреагував на атаки, назвавши дії України “піратством”. У телевізійному зверненні 2 грудня, в день удару по четвертому танкеру, він заявив, що Росія може відповісти атаками на судна, які перевозять зерно, метали та інші товари з українських портів, включно із суднами партнерів України.

Путін також пригрозив повністю відрізати Україну від моря, заявивши, що в такому разі “піратство стане неможливим у принципі”.

Позиція США

За адміністрації Джо Байдена Сполучені Штати обмежували українські удари по російській нафтовій галузі, побоюючись ескалації та зростання світових цін на енергоносії. Однак після вступу Дональда Трампа на посаду у січні підхід змінився.

Як зазначають співрозмовники The Atlantic, нова адміністрація зайняла більш поблажливу позицію і в окремих випадках надавала Україні розвіддані та допомогу в наведенні для ударів по енергетичних об’єктах на території Росії. Білий дім офіційно не коментував атаки на тіньовий флот, але американський посадовець повідомив виданню, що заперечень з боку Вашингтона не було.

Попри відсутність жертв і значних розливів нафти, атаки викликали занепокоєння серед союзників України. Берегова охорона Румунії, країни-члена НАТО, знищила український морський дрон, який дрейфував за 40 морських миль від її узбережжя.

У Північній Європі чиновники закликали Київ утриматися від ударів по суднах у Балтійському морі. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що атаки в цьому регіоні можуть призвести до небезпечної ескалації, наголосивши, що міжнародні води мають інший правовий статус.

Енергетичний фронт

Упродовж літа та осені українські сили безпеки та армія активно застосовували далекобійні дрони для ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, насамперед по нафтопереробних заводах. The Atlantic зазначає, що атаки на нафтові танкери в міжнародних водах стали якісно новим етапом цієї кампанії.

Такі дії, за оцінкою співрозмовників видання, були синхронізовані з дипломатичними зусиллями США і мали посилити переговорні позиції Києва.

На початку повномасштабного вторгнення Росія намагалася задушити українську економіку морською блокадою. Близько 20 млн тонн зерна застрягли в одеських портах, що спричинило зростання світових цін на продовольство і побоювання голоду в країнах Африки та Близького Сходу.

У 2022 році за посередництва ООН було укладено угоду, яка дозволила відновити експорт через Чорне море. Олександр Кубраков, який тоді обіймав посаду міністра інфраструктури, брав участь у цих переговорах. Угода діяла близько року, доки Росія не вийшла з неї в липні 2023-го.

Успіх морських дронів

Паралельно Україна розвивала флот морських дронів, начинених вибухівкою. У серпні 2023 року, за словами Кубракова, президент Зеленський доручив підготувати план активних дій проти російського флоту в Новоросійську – ключовому порту для експорту нафти, зерна та вугілля.

До весни 2024 року українські дрони уразили близько третини кораблів Чорноморського флоту РФ. Це змусило російські сили відступити від українських берегів і дало змогу відкрити тимчасовий морський коридор уздовж західного узбережжя Чорного моря.

Через цей коридор за перші сім місяців пройшло понад 850 торговельних суден, які перевезли близько 26 млн тонн вантажів з портів Одещини. Попри регулярні удари дронами та ракетами по портовій інфраструктурі, Росія уникала атак на комерційні судна.

У результаті страхові ставки поступово знизилися, а морський експорт України майже повернувся до довоєнних показників. Саме цю крихку рівновагу, як зазначає The Atlantic, порушили удари по тіньовому флоту.

У ніч на 27 листопада нафтовий танкер Mersin зазнав чотирьох зовнішніх вибухів біля узбережжя Сенегалу, що призвело до затоплення машинного відділення. Протягом наступних двох днів українські дрони атакували ще два судна в Чорному морі під прапором Гамбії, які перевозили російську нафту.

2 грудня, за повідомленнями, повітряний дрон вибухнув біля танкера Midvolga-2 неподалік узбережжя Туреччини. Жертв унаслідок цих інцидентів не зафіксували.

Ринок і страхування

Після серії атак страхові тарифи для суден, що прямують Чорним морем, різко зросли. Перевізники почали переглядати маршрути і ризики. Турецька компанія – власник танкера Mersin, який перевозив близько 39 тис. тонн пального, оголосила про повну зупинку всіх перевезень, пов’язаних із Росією.

У заяві компанії йшлося про те, що ризики для екіпажів і суден стали неприйнятними. Це рішення The Atlantic наводить як один із перших прямих економічних наслідків атак.

Розширення кампанії викликало реакцію і в країнах НАТО. Міністерство оборони Румунії повідомило про контрольоване знищення українського морського дрона, який дрейфував у Чорному морі поблизу її територіальних вод.

Водночас у країнах Балтії пролунали заклики не переносити удари на цей регіон. Естонські чиновники наголосили, що через Балтійське море проходить понад половина морського експорту російської нафти і газу, а атаки там можуть мати ширші наслідки.

Європейський Союз паралельно намагається тиснути на тіньовий флот правовими методами. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, частка російської нафти в імпорті ЄС скоротилася з 26 відсотків до 2 відсотків.

Вона зазначила, що доходи Росії від експорту викопного палива впали з 12 млрд євро на місяць до 1,5 млрд, але підкреслила, що і цей рівень залишається надто високим. Останній пакет санкцій ЄС, ухвалений у жовтні, додав до чорного списку ще 117 суден, довівши загальну кількість до 557.

Обхід обмежень

Попри санкції, Росія і її партнери продовжують обходити обмеження. Танкерні компанії реєструють судна через офшорні структури, використовують зручні прапори і часто вимикають транспондери в міжнародних водах.

Саме це, як зазначає The Atlantic, і стало одним із аргументів Києва на користь силових дій проти тіньового флоту, який залишається важливим джерелом доходів для російського бюджету.

Адміністрація Дональда Трампа посилила тиск на російську нафтову галузь і власними рішеннями. У жовтні США запровадили санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії – Lukoil і Rosneft.

За оцінками аналітиків JP Morgan, майже третина російських морських потужностей з експорту нафти, що становить близько 1,4 млн барелів на добу, опинилася заблокованою в танкерах через скорочення попиту та нові ризики.

Українські далекобійні дрони тим часом продовжили удари по енергетичних і військових об’єктах на території Росії. За підрахунками Radio Liberty, підтвердженими супутниковими знімками, восени було уражено понад 50 таких цілей.

Один із радників президента Зеленського в розмові з The Atlantic назвав ці дії “кінетичними санкціями”, які доповнюють фінансові обмеження Заходу і мають на меті зменшити здатність Росії вести війну.

Оцінка ризиків

Олександр Кубраков, який нині очолює аналітичний центр у Києві, вважає удари по тіньовому флоту сигналом напередодні можливих переговорів. Він зазначив, що така стратегія може працювати лише обмежений час, адже Росія зрештою знайде нові шляхи експорту.

Втім, як “жест відчаю перед переговорами”, за його словами, ризики можуть бути виправданими, якщо це змусить Кремль серйозніше поставитися до дипломатії.

Як повідомляв OBOZ.UA, 29 листопада Sea Baby вивели з ладу два підсанкційні нафтотанкери KAIRO та VIRAT у Чорному морі. Судна належали тіньовому флоту країни-агресорки Росії та прямували порожніми на завантаження до Новоросійська.