1 вересня президент України Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів та авіакомпаній, які здійснюють рейси до російських міст, і заявив, що небо країни-агресора стає дедалі небезпечнішим. Він зазначив, що дронів у небі Росії буде настільки багато, що це необхідно враховувати. Тобто повітряний простір РФ де-факто може почати закриватися.
У ніч проти 2 вересня турецькі авіакомпанії скасували щонайменше кілька рейсів до Москви та у зворотному напрямку. Кореспондент УНІАН поспілкувалася з авіаційним експертом Богданом Долінце про те, наскільки реалістичним є такий сценарій.
Заява Зеленського про фактичне блокування повітряного простору Росії - це лише політичний сигнал? Чи Україна справді може цього досягти вже зараз?
У цій заяві є політична складова, яка прямо впливає на економіку Росії. Після її озвучення іноземним авіаперевізникам, які ухвалюють рішення щодо польотів до Москви, вже доведеться враховувати відповідні ризики. Після попередження президента України про небезпеку використання повітряного простору РФ акції найбільшої російської авіакомпанії "Аерофлот" впали в ціні. Це також може призвести до здорожчання авіастрахування і, як наслідок, квитків.
А тепер про практичний результат. Рішення про закриття неба ухвалюють у разі наявності авіаційних загроз, зокрема коли у повітряному просторі постійно перебувають неідентифіковані безпілотні повітряні судна на різних висотах. Саме це може призводити до закриття повітряного простору і, як наслідок, до простою авіакомпаній та появи додаткових ризиків для цивільної авіації. І, звичайно, авіаційна влада, яка не закриватиме повітряний простір, фактично братиме на себе відповідальність у разі знищення чи падіння літака внаслідок зіткнення з такими "неідентифікованими об’єктами".
А може міжнародна спільнота висловити занепокоєння з приводу польотів українських дронів поблизу російських аеропортів?
Відповідальність за повітряний простір Росії несе виключно авіаційна влада цієї країни. В Україні з 2022 року повітряний простір закритий, і міжнародна спільнота жодним чином на це не реагувала. Тому навряд чи хтось робитиме це і зараз. Бо в протилежному разі виникне резонне запитання: "А де ж ви були останні чотири роки щодо українського повітряного простору?"
Треба розуміти, що в Росії все-таки сильна ППО, особливо поблизу Москви. Чи здатні ми використовувати стільки дронів, щоб вони майже постійно перебували в повітряному просторі РФ?
Росія має одну з найщільніших систем ППО у світі, що пов’язано з великою кількістю самих комплексів - близько тисячі. Щонайменше половина з них - це ЗРК С-300, С-400 та С-500, які можуть перехоплювати цілі на висотах понад 10 км.
Водночас територія Росії досить велика, і ресурсів, щоб закрити весь повітряний простір від таких загроз, у неї немає. Тому єдине, що вона може зробити, - підвищити рівень захисту окремих аеропортів, зокрема Москви та Санкт-Петербурга.
З погляду авіаперевезень критично важливою для російської авіації є саме Москва, адже йдеться про Московський авіаційний вузол (МАВ) - систему аеропортів, розташованих у Москві та Московській області, які обслуговують близько двох третин усього авіапотоку в Росії. Тобто 60-70% усіх пасажирів - це ті, хто летить до Москви, з Москви або з пересадкою там.
Якщо говорити про зупинку російського авіасполучення, то це можна зробити лише в разі неможливості експлуатації московських аеропортів.
Будь-які інші напрямки та маршрути мають значно менші пасажиропотоки, зокрема й Санкт-Петербург. Тому їх зупинення лише частково впливатиме на стан авіаперевезень у Росії.
Наскільки Зеленський зміг достукатися до тих країн, які, попри санкції, продовжують здійснювати авіаперевезення з Росією?
Сьогодні європейські авіакомпанії не літають до Росії через запроваджені двосторонні заборони. Тому йдеться переважно про компанії з Туреччини, країн Близького Сходу та Азії. При цьому країни Близького Сходу фактично виконували роль пересадкових хабів, через які росіяни могли діставатися до Європи. Це приносило їм надприбутки, тому вони й не хочуть відмовлятися від російського ринку.
Більшість повітряних суден російських авіакомпаній через запроваджені санкції не залишають Росію, оскільки вважаються викраденими й можуть бути конфісковані в будь-якому міжнародному аеропорту.
Наскільки реальним сьогодні є завдання із закриття неба для Росії у практичній площині?
Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити регулярну появу та перебування в районі ключових аеропортів неідентифікованих і неконтрольованих повітряних суден. Передусім йдеться про Москву.
З огляду на щільність російської системи ППО та її можливості протидіяти таким цілям, фактично потрібно реалізувати схожу або аналогічну стратегію до тієї, яку застосовує Росія. Тобто кожні кілька годин десятки безпілотників мають запускатися й перебувати в повітряному просторі РФ. Лише за таких умов можна буде досягти ефекту закритого неба.
Тобто йдеться про повторення частих повітряних тривог, як це зараз відбувається в Києві та області через російські обстріли?
Саме так. Крім того, може бути й друга складова, пов’язана зі знешкодженням військової та промислової інфраструктури, яка забезпечує роботу аеродромів. Йдеться про дороге іноземне обладнання, необхідне для зльоту та посадки літаків. Виведення його з ладу призведе до того, що злітно-посадкова смуга фактично залишиться просто бетонною смугою, на яку літаки не зможуть нормально сідати та з якої не зможуть злітати.
Треба розуміти, що в аеропортах інфраструктура часто має подвійне призначення, адже її використовують і цивільні, і військові повітряні судна. Інформації про такі удари раніше не було. Вартість, наприклад, навігаційного обладнання в аеропортах може сягати десятків мільйонів доларів, і воно часто іноземного виробництва. Тому в разі його втрати Росія не зможе швидко його відновити. Обладнання доведеться або знімати з іншого регіонального аеропорту, або намагатися закупити, зокрема, в країнах Азії.
Такі кроки можуть призвести до того, що багато авіакомпаній фізично не зможуть виконувати польоти. Наприклад, якщо в аеропорту відсутнє обладнання для посадки за категоріями CAT II та CAT III, це означає, що там не зможуть сідати екіпажі без відповідної кваліфікації. Навіть якщо літак має обладнання, яке дозволяє здійснити таку посадку, пілоти також повинні мати відповідний допуск. В іншому разі літак доведеться або повертати, або спрямовувати на запасний аеродром.
Йдеться про пілотів, які пройшли спеціальну підготовку для виконання посадки у складних умовах. Якщо говорити про такі вищі допуски у пілотів, то вони, як правило, не перевищують 20–30% від загальної кількості льотного персоналу. Тому це може призвести до відмови іноземних перевізників літати до таких аеропортів, адже для них це стане значно дорожче і може вже не перекриватися тими надприбутками, які вони отримують, допомагаючи росіянам діставатися до інших країн.
А тепер до практики. Скільки часу потрібно для серйозного розбалансування роботи аеропортів, зокрема в Москві та області, якщо задіяти два фактори - постійну присутність дронів і удари по інфраструктурі аеропортів?
Усім відомо, де розташоване обладнання аеропортів. Його неможливо перемістити. Тому за наявності достатньої кількості засобів ураження та належного планування операції тижня достатньо, щоб зупинити роботу ключових аеропортів Москви, за умови, що ППО буде перевантажена і не зможе відбити атаки українських засобів ураження.
довідка
Богдан ДолінцеАвіаційний експертБогдан Ігорович Долінце народився в 1988 році в Києві. Отримав ступінь магістра в Національному авіаційному університеті за спеціальністю "Авіаційні та ракетно-космічні літальні апарати". Громадський діяч та експерт з авіації та інфраструктури. Головний редактор авіаційного порталу «Авіабіз». Є головою комітету авіаційного транспорту Експертної ради при Міністерстві інфраструктури.
Джерело: УНІАН
